гатити — [гати/тие] ачу/, а/тиеш; нак. ати/, ат і/т … Орфоепічний словник української мови
гатити — I (робити гатку / греблю, відгороджуючи воду), загачувати, загатити; перегачувати, перегатити, пригачувати, пригатити II ▶ див. бити 1), бити 2), витрачати 2), стріляти … Словник синонімів української мови
гатити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гатити — робити греблю … Лемківський Словничок
попогатити — ачу/, а/тиш, док., розм. Гатити багато разів; гатити тривалий час … Український тлумачний словник
бити — 1) (по чому, об / у що й без додатка стукаючи, робити удари по чому н., об що н.), гамселити, гатити, гепати, гилити, калатати, дубасити, разити, молотити, у[в]даряти, бацати, стукати, тарахкати, бехати, лупати 2) (кого завдавати ударів кому н.) … Словник синонімів української мови
витрачати — витратити 1) (нерозважливо, марно використовувати що н. для чогось), тратити, розтрачувати, розтратити, витрачувати, марнувати, марнотратити, переводити, перевести, гайнувати, губити, викидати, викинути, розтринькувати, розтринькати, тринькати,… … Словник синонімів української мови
ударити — I = вдарити 1) (у що, по чому, об що, чим зробити удар по якомусь предмету, по чому н.), (ба)бахнути, бухнути, бацнути; гахнути, жахнути, гепнути, у[в]гатити, хряпнути, хряснути, у[в]жарити, шваркнути, шварконути, шкваркнути (із силою); ляснути,… … Словник синонімів української мови
обогатити — ОБОГА|ТИТИ (29), ЩОУ, ТИТЬ гл. 1. Обогатить, сделать когол. богатым, состоятельным: но обаче трудъ и не въ сп(с)ньѥ. ѹтробы ради да сдѣ ю напитають или ча(д) ради да ихъ об҃атѧть. СбЧуд XIV, 283б; а кнѧгинѣ ихъ свою бесцѣньную кузнь и порты... и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вигачувати — ую, уєш, недок., ви/гатити, ачу, атиш, док., перех. Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку … Український тлумачний словник